Як завжди тишком-нишком народні обранці підкладають собі соломки на тернистій дорозі відповідальності за корупційні правопорушеннями.
Я вже кілька разів, публічно піднімала питання, чому закрито реєстр нерухомого майна. Навіщо закрили реєстр?
Аби журналісти і громадськість не дізналися «кому в Україні під час війни жити добре». Водночас самі громадяни, зокрема, які тимчасово перебувають закордоном, не можуть перевірити, чи їхнє нерухоме майно досі належить їм, чи власник вже хтось інший. Колеги-адвокати вже неодноразово розказували про схеми нелегального відчуження. Тепер кожен охочий перевірити свою власність, має тупцювати до нотаріуса і замовляти витяг по нерухомому майну. За гроші. А якщо ти закордоном, то місія стає вкрай ускладненою і дорогою.
При нагоді запитайте депутатів, коли відкриють реєстри? Бо навіть в мордорі вони відкриті. Тепер про соломку. Наші улюблені депутати вирішили, що вкрасти півтора мільйони, це вже не корупція, а так, дріб’язок, а на корупцію тягне не менше поцуплених двох мільйонів двохсот тисяч. Чому?
До КУпАП внесені зміни:
– до статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення «Порушення вимог фінансового контролю». Якщо раніше адміністративна відповідальність наставала у разі недостовірного декларування на суму від 302 800 грн до 1 514 000 грн, то після змін вона буде від 454 200 до 2 271 000 грн.
І за статтею 172-6 КУпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
А що з кримінальною відповідальністю? Зміни внесені до статті 366-2 Кримінального Кодексу, «Декларування недостовірної інформації».
Тепер межа між адміністративною і кримінальною відповідальністю починається з 2,271 млн грн .
Згідно ч. 1 статті 366-2 КК «Декларування недостовірної інформації» передбачено відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів. Тобто, від 2,27 млн до 7,57 млн грн. За такий вчинок збільшується штраф з 68 000 грн до 102 000 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 366-2 КК також збільшується порогова сума недостовірного декларування, за яку настає відповідальність за таке діяння і розмір покарання у виді штрафу.
Так, умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (7,57 млн грн) будуть каратися штрафом від 102 000 грн до 136 000 грн або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Щодо незаконне збагачення, розширили коло суб’єктів і…трам-пам-пам знизили поріг, з якого настає відповідальність на 750 тисяч.
Тепер ви можете незаконно збагачуватись, але не більше, ніж на 9 з хвостиком мільйонів. Саме з такої суми і буде наставати відповідальність за статтею 368-5 (незаконне збагачення). Тобто, у разі набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. Змінами пропонується встановити, що відповідальність за незаконне збагачення настає у разі набуття активів, вартість яких більше ніж на 3000 прожиткових мінімумів перевищує її законні доходи. Тобто, на 9 084 000 грн. Дію статті поширили на членів ВЛК та колишніх МСЕК, які також є суб’єктами покарання за незаконне збагачення.
Зміни до ЦПК, необґрунтовані активи. Тут теж збільшили поріг з 500 ПМ до 750 ПМ. У статті 290 змінюється сума, з якої можливе пред’явлення позову – до 750 ПМ. У ЦПК також розширюють коло осіб, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рахунок згаданих вище голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій.
І вишенька на торті в новому законопроекті. Це строк перебування в реєстрі корупціонерів. Статтю 59 Закону «Про запобігання корупції» пропонується доповнити ч. 4 стосовно строків зберігання відомостей у Реєстрі корупціонерів (на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Артем Ситник проти України»).
Так, строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, тепер буде наступним:
– відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;
– відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 1 рік;
– відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи;
– відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення – 5 років.
Після завершення цих строків відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення підлягають виключенню. І цього разу миле моєму серцю НАЗК вже вкотре мовчки сприйняло законопроект чинної влади.