За ці дні дістала понад сотню звернень від клієнтів, друзів, журналістів і навіть колеги-адвокати питали, що це коїться.
Насамперед, Електронне декларування ніхто не відміняв, декларації подавати треба.
Спробую висловити свою думку з роз’ясненнями для не юристів. Нині свої думки озвучують ті « експерти», які вважає, що Конституційний Суд – це судова гілка влади. Тому почну з короткого уроку конституційного права. Конституційний суд не належить до судової гілки влади. Відповідно до ст. 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Конституційний суд стоїть окремо і не належить до жодної з гілок влади.
Обирають суддів Конституційного Суду на 9 років за квотами. Згідно ст. 148 Конституції України до складу Конституційного Суду України входять вісімнадцять суддів Конституційного Суду України. Президент, Верховна Рада та з’їзд суддів призначають по шість суддів Конституційного Суду. До речі, ці судді призначаються на 9 років без права бути призначеними повторно. Тому строк їх перебування на посадах більший за термін, наприклад, президентських повноважень.
Представники нинішньої влади твердять, що ці судді залишилися від каденції Януковича і Порошенка. Заради справедливості скажу, що саме троє суддів від квоти президента Порошенка і один від квоти Верховної Ради голосували проти цього рішення. Це: Лемак (квота президента 02.03.2018), Первомайський (квота ВР 24.08.2018), Колесник (квота президента 27.01.2016), Головатий (квота президента 02.03.2018).
Тепер коротко про повноваження Конституційного суду. Згідно ст.147 Конституції України Конституційний суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів. Згідно ст. 150. до повноважень Конституційного Суду України належить: вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України актів Кабінету Міністрів України та інших правових актів.
Конституційний Суд розглядає відповідність тих чи інших законодавчих актів на їх конституційність лише за поданням Президента України або щонайменше сорока п’яти народних депутатів України, або Верховного Суду, або Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
У нашому випадку подання підписали 47-м народних депутатів:
1. Абрамович Ігор Олександрович
2. Бойко Юрій Анатолійович
3. Борт Віталій Петрович
4. Бурміч Анатолій Петрович
5. Волошин Олег Анатолійович
6. Гнатенко Валерій Сергійович
7. Дунаєв Сергій Володимирович
8. Загородній Юрій Іванович
9. Іоффе Юлій Якович
10. Ісаєнко Дмитро Валерійович
11. Кальцев Володимир Федорович
12. Качний Олександр Сталіноленович
13. Кива Ілля Володимирович
14. Кісільов Ігор Петрович
15. Козак Тарас Романович
16. Колтунович Олександр Сергійович
17. Королевська Наталія Юріївна
18. Кузьмін Ренат Равелійович
19. Ларін Сергій Миколайович
20. Лукашев Олександр Анатолійович
21. Льовочкін Сергій Володимирович
22. Льовочкіна Юлія Володимирівна
23. Макаренко Михайло Васильович
24. Мамка Григорій Миколайович
25. Мамоян Суто Чолоєвич
26. Медведчук Віктор Володимирович
27. Мороз Володимир Вікторович
28. Німченко Василь Іванович
29. Павленко Юрій Олексійович
30. Папієв Михайло Миколайович
31. Плачкова Тетяна Михайлівна
32. Пономарьов Олександр Сергійович
33. Приходько Наталія Ігорівна
34. Пузанов Олександр Геннадійович
35. Рабінович Вадим Зіновійович
36. Скорик Микола Леонідович
37. Славицька Антоніна Керимівна
38. Солод Юрій Васильович
39. Столар Вадим Михайлович
40. Суркіс Григорій Михайлович
41. Фельдман Олександр Борисович
42. Христенко Федір Володимирович
43. Чорний Віктор Іванович
44. Шуфрич Нестор Іванович
45. Батенко Тарас Іванович
46. Бондар Віктор Васильович
47. Требушкін Руслан Валерійович
Подання від народних депутатів було подане 4 серпня 2020 року.
Приблизно у цей самий час НАЗК оприлюднило результати повних перевірок декларацій суддів Конституційного Суду та заявило про ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів КС — Ірини Завгородньої і Сергія Головатого. За словами голови НАЗК, у декларації Головатого за 2019 рік виявили недостовірних відомостей на 3,6 млн грн., а в декларації Завгородньої за 2018 рік — на 615 тис. грн, в декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.
До того ж, за словами голови НАЗК, 1 жовтня 2020 року, голова КСУ Олександр Тупицький отримав запит від НАЗК: дати пояснення з приводу операцій із земельними ділянками в Криму. Питання були і до судді Ігоря Сліденка, який на засіданні 27 жовтня 2020 року став суддею-доповідачем.
Чи діяли судді в умовах конфлікту інтересів? На мою думку, так. Але у Конституційному Суді хороші юристи, тому його рішення фактично не можна скасувати і ось чому. Зафіксувати конфлікт інтересів у суддів Конституційного Суду і скласти протокол після ухвалення рішення неможливо. Ніяк. Оскільки Конституційний Суд визнав неконституційними відповідні статті Закону України «Про запобігання корупції».
Конституційний суд фактично відібрав у НАЗК всі повноваження. Для початку, визнано неконституційним повноваження самого НАЗК, а саме пункти 6, 8 ст. 11 Закону України « Про запобігання корупції», тобто рішення унеможливлює моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб; здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
Тобто, НАЗК не може оприлюднювати декларації, перевіряти декларації, моніторити спосіб життя суб’єктів декларування, перевіряти своєчасність їх подання, складати протоколи про порушення. Неконституційними також визнано частину 2 ст.13 – повноваження уповноважених осіб НАЗК.
Неконституційними визнано ч.2 ст.47, а саме оприлюднення декларацій.
У НАЗК відібрали:
ст.48 – функцію контролю і перевірки електронної декларації,
ст. 49 – встановлення своєчасності подання декларацій,
ст. 50 – забрали повноваження проводити повну перевірку декларацій,
ст.51 – функцію моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
І, насамкінець, декриміналізували ст. 366-1ККУ.
Норми законів, що були визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.