Типові помилки в комунікації.
Як адвокат та людина, яка викладає комунікацію, я дозволю собі зробити аналіз, може кого з колег вбереже від помилок. Це моя суб’єктивна думка і пишу її я на своїй особистій сторінці.
Перше, про що хочу сказати: адвокати, які вступають у подібні кейси, мають прораховувати наслідки. Їх ігнорування часто-густо грає проти репутації адвоката й водночас шкодить клієнту.У суспільства зараз завищений запит на справедливість. Напевно, я дуже здивую деяких колег-адвокатів, коли скажу, що “справедливий вирок” в очах пересічної людини і “справедливий вирок” в очах юриста – це дві абсолютно різні речі. Люди практично щодня стикаються з «системою». Для пересічних людей усі суди продажні, уся поліція продажна і так далі… А ще, хоча про це не прийнято говорити вголос, але я скажу: люди хочуть, аби багаті постраждали. Умовно багаті, звісно. Давайте будемо чесними самі з собою, це правда життя.
Пропоную поглянути на харківське ДТП очима звичайного обивателя, а не юриста. Отже, 16-ти річний мажор на дорогому авто порушує ПДД і вбиває людину. Саме так сприймають люди, вбиває, а значить “він вбивця!” На дорогому авто, значить, відмажуть багаті батьки. А ще усі дізнаються про бекграунд цього підлітка, виявляється він два роки тому спокійно стріляв з пневматичної зброї жінці і її сину в лице!Ще раз про сприйняття пересічного громадянина: “Неповнолітній мажор стріляв в лице!!!! в голову!!! Не в руку, не в ногу, а в лице! Жінці!” Що про нього думає соціум? Правильно, соціум думає “покидьок!”.І цей, на думку соціума “покидьок!”, завдав середньої тяжкості тілесні ушкодження особі. І отримав…. тадам, нічого не отримав і навіть не оплатив лікування потерпілим.
Переходимо до роботи адвоката в подібних кейсах.Навіть якщо ми золотими літерами перед кожним відділком поліції, прокуратури, приміщенням суду напишемо про заборону ототожнення адвоката з клієнтами, нас продовжать ототожнювати. Бо самі ж адвокати зроблять усе аби їх ототожнювали. Чомусь переважній кількості захисників здається, що чим більше вони лягатимуть грудьми на амбразуру, тим краще вони “захищають клієнта”.
Перш, ніж братися за такий кейс, адвокат зобов’язаний обміркувати кілька питань.
1. Чи готовий я до величезного шквалу негативу з боку суспільства у зв’язку з таким резонансом справи?
2. Чи не ставлю я під загрозу емоційне і фізичне здоров’я членів моєї родини? Що я маю зробити, аби мінімізувати подібні ризики?
3. Чи розумію я, що в очах суспільства я захищаю вбивцю?
4. Чи вмію я правильно комунікувати з суспільством?
5. Чи готовий я до тотальної поразки? Поразки правової, поразки емоційної, поразки репутаційної?
6. Чи усе це варте гонорару?
Найголовніша помилка багатьох адвокатів, коли вони починають захищати людину, а не її право. Коли починають лепетати про погане самопочуття, “тут помню, тут не помню” і подібне, адвокати мають пам’ятати, що в очах суспільства його словам “гріш ціна”. Як би це страшно не звучало, люди хочуть крові його підзахисного. І для того, аби не хотіли ще й крові адвоката, треба дуже виважено комунікувати з суспільством. Дуже.Я б взагалі обмежила усі виступи поза судовою залою.
Якщо адвокат прийняв рішення вступити в подібний кейс вирішив коментувати позицію публічно, він має зробити наступні кроки.
1. При кожній публічній появі висловлювати співчуття жертвам. І називати наслідки скоєного підзахисним трагедією, не «ситуацією», не “отим, шо сталося”, а трагедією. Бо є смерть конкретної людини.
2. В жодному разі не нападати на жертву. Не дозволяти собі негативних оціночних висловлювань.
3. Коментувати лише правову позицію. І правові наслідки.
4. Зрозуміти і прийняти, що адвокат захищає право клієнта, а не конкретну людину. З конкретним вихованням чи його відсутністю, з конкретною поведінкою і конкретними життєвими вчинками.Колеги, ми не несемо відповідальності за кожен крок нашого клієнта до підписання договору з нами, тому перестаньте виправдовувати усі його вчинки. Клієнтів багато. А ми у себе одні. Наша робота – надати клієнту максимально кваліфіковану правову допомогу. Виховувати, жаліти і няньчити – це не до нас.
І останнє. Коли років 5-6 тому журналісти часто катували мене сакральним питанням: “Як можна після похорону Небесної Сотні захищати Януковича?!”, я відповідала завжди одне. У Януковича або у будь-якої іншої особи, яку звинувачують у подібних злочинах, мають бути найкращі адвокати. Так, саме найпрофесійніші. Для того аби Держава, особу якої представляють органи дізнання, суди тощо, працювали краще за найкращих адвокатів. А це потрібно для того, аби вирок вистояв в усіх судах. Навіть ЄСПЛ. Сподіваюсь, комусь це буде корисно.